Герой Іван Малка

«Пройдут века, дожди и ветры смоют

кровавый след на камнях и песках. Но

подвиг Ваш, земляки – герои, бессмертен

в человеческих сердцах»

Малка Іван Трохимович - командир відділення 166 -го гвардійського стрілецького полку (55-а гвардійська стрілецька дивізія, 28-а армія, 1-й Білоруський фронт), гвардії старший сержант .

Народився 13 квітня 1921 на хуторі Запорізький нині Нікопольського району Дніпропетровської області в сім'ї селянина. Українець. Закінчив 7 класів. Працював забійником на шахті рудника імені С. Орджонікідзе тресту «Нікополь-Марганець».

На фронті Іван Малка знаходився з грудня 1941 року. Був рядовим бійцем, потім йому довірили командувати відділенням. До 1944 року гвардії старший сержант Іван Трохимович був командиром відділення 166-го гвардійського стрілецького полку 55-ої гвардійської стрілецької дивізії. Брав участь у боях на Північному Кавказі, визволенні Криму, Білорусії, Прибалтики. У боях був чотири рази поранений.

Особливо відзначився в ході Білоруської операції. Відділення гвардії старшого сержанта Малки прикривало відхід батальйону. Діяв Малка спокійно, холоднокровно. За наказом командира і за особистим його прикладом бійці чіплялися за кожен пагорб, горбик, будь-яке природне укриття, щоб стримати просування супротивника, винищити якомога більше його живої сили і техніки. Особисто Малка, будучи влучним стрільцем, знищив того дня більше десятка фашистів.

Наполегливий опір чинили гітлерівці, що засіли у великому дзоті. Гвардійці блокували дзот і, закидавши амбразури ручними гранатами, увірвалися в цей опорний пункт супротивника. Уцілілі німці - їх було до сорока чоловік - були узяті в полон.

Били фашистів з автоматів, гвинтівок, билися не на життя, а на смерть в рукопашному бою. Того дня відділення Малки знищило до 30 солдатів і офіцерів супротивника і утримало, не дивлячись на всю напруженість обстановки, захоплений «п'ятачок» до переправи основних сил гвардійського полку.

Але самому Іванові Малці не призначено було побачити цей переможний кінець важкої операції. Він загинув у бою 7 жовтня 1944. Похований на військовому братському кладовищі на північній околиці селища Стівер краю Аллажу Латвії. 24 березня 1945 року Указом Президії Верховної Ради СРСР він був посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Біля нашої школи на честь Героя стоїть обеліск де завжди червоніють квіти. Портрет Івана Трохимовича Малки займає почесне місце на Алеї Слави у місті Орджонікідзе і у шкільному музеї.


/Files/images/я1.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 92

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.