Любов до читання та математики залежить від одних і тих же генів
Британські науковці з Університетського коледжу Лондона, Оксфордського університету і Королівського коледжу припускають, що за здібності до читання і математики відповідають одні й ті самі гени.
Вчені стверджують, що близько половини генів, які впливають на хист дитини до читання, також визначають і те, як легко їй дається математика. У цьому дослідженні взяли участь близнюки з 3 тис. британських сімей, повідомляє журнал Nature Communications.
Водночас експерти в галузі освіти до нової наукової праці критичні: мовляв, вона навряд зможе істотно вплинути на державну освітню політику. Адже дослідження не називає, які ж саме гени залучені до процесу навчання і як вони між собою взаємодіють.
Попередні дослідження у цій галузі припускали, що генетика і виховання однаково впливають на результати шкільних екзаменів. Нове ж дослідження стверджує, що у здібностях до математики і літератури – значна перевага саме у генетики.
Втім також важливі і не-спадкові фактори, такі як батьківське виховання, школа та вчителі, каже один із дослідників професор Роберт Пломін із Королівського коледжу в Лондоні.
"Ця робота не визначає якісь особливі гени, пов'язані із рахуванням і грамотністю. Вона скоріше припускає, що на такі складні людські риси, як здібності до навчання, а також на такі розлади, як нездатність до здобуття знань, впливає сукупність багатьох різних генів, які, при цьому, поодинці мають дуже незначний ефект", – каже науковець.
Тож генетичні відмінності дитини, які впливають на її обдарованість, треба розпізнавати і враховувати, стверджує професор.
"Це зовсім не означає, що якщо дитині важко даються знання, то ми нічого не можемо зробити, – додає при цьому пан Пломін. – Спадковість – не вирок. Вона лише вказує на те, що батькам і вчителям доведеться докласти більше зусиль до успіхів дитини".
Нове дослідження поповнює широку дискусію про роль спадковості у результатах шкільних іспитів.