Відлуння Афганістану. Макаренко Тетяна, учениця 7 класу
Пронизують небо хвилини мовчання,
Лиш високо там кричать журавлі…
Цей день називаєм, прощання-стрічання
Для тих, хто в Афгані був на війні
Для тих, хто, скорившись складному наказу,
Кидався у пекло в безглуздій війні.
Для тих, хто нікому ніколи ні разу
Не зміг відповісти так коротко: «ні!»
Війна не буває ніколи за радість,
Це безліч смертей і розбитих життів.
А десять тих літ – це найдовша тривалість
В історії війн за багато років.
І тим, хто живим у бою залишився,
На сум і на радість кричать журавлі,
Наче знову той день … і час зупинився,
Лиш чути солодке : «Кінець вже війні!»