Відлуння Афганістану. Макаренко Тетяна, учениця 7 класу

Пронизують небо хвилини мовчання,

Лиш високо там кричать журавлі…

Цей день називаєм, прощання-стрічання

Для тих, хто в Афгані був на війні

Для тих, хто, скорившись складному наказу,

Кидався у пекло в безглуздій війні.

Для тих, хто нікому ніколи ні разу

Не зміг відповісти так коротко: «ні!»

Війна не буває ніколи за радість,

Це безліч смертей і розбитих життів.

А десять тих літ – це найдовша тривалість

В історії війн за багато років.

І тим, хто живим у бою залишився,

На сум і на радість кричать журавлі,

Наче знову той день … і час зупинився,

Лиш чути солодке : «Кінець вже війні!»

Кiлькiсть переглядiв: 91