Як продуктивно й ефективно підготуватися до ДПА і ЗНО

Підготовка до ДПА, ЗНО – напружений і відповідальний період. У цей час змінюється звичний розпорядок навчальних занять:

- вони тепер проходитимуть переважно у до­машніх умовах;

- очікуйте на додаткові затрати енергії;

- доведеться виконувати роботу з одноманіт­ними за характером операціями (наприклад, читан­ня чи математичні дії), що зумовлює втому й не­рвове напруження, збільшення переживань у цей період.

Тому успішна здача ДПА, ЗНО багато в чому залежить від того, настільки правильно ви організуєте свій режим занять і відпочинку, настільки правильно й продуктивно будете готувати, вчити матеріал і від психологічного настрою, який собі задасте. Тому питання підготовки до здачі ДПА, ЗНО, мені здається, нам потрібно розглядати в трьох аспектах:

режим дня;

інтелектуальна готовність;

психологічна підготовка.

Режим дня

Трапляється, що учні перед складанням іспитів неправильно й непродуктивно витрачають свій час протягом дня, а потім вивчають матеріал до глибокої ночі, нерегулярно харчуються, мало відпочивають на повітрі, недостатньо часу лишають на сон. Усе це негативно позначається на їхньому здоров'ї і якості підготовки. Тому треба дотримуватися режиму дня.

Не рекомендується різко змінювати свій звичайний режим дня на період підготовки до іспитів та тестування. Варто зберегти звичний час пробудження і сну, тривалість і порядок занять, графіки прийому їжі та перебування на свіжому повітрі.

• Підйом повинен бути, як завжди, в певний, звичний для вас, час: 7.00—7.30.

• Рекомендується 10—15 хв виділити для ранкової зарядки. Вона дуже необхідна тому, що в період вашої підготовки до іспитів активно задіяні розумові здібності, а рухова фізична активність знижена.

• Після зарядки відбувається перехід організму від стану сну, спокою до стану оптимальної працездатності.

• Необхідно добре поснідати: їжа повинна бути насиченою білками, жирами, вітамінами. Взагалі харчування в період підготовки, здачі ДПА, ЗНО повинно бути таким же, як і в звичний час, з тим же режимом.

• Потім треба починати готуватись до іспиту. В ранкові (8.00—8.45) години працездатність організму найбільш висока. Рекомендується працювати до 13.00—13.30, з перервами кожні 45 хв.

• Обід.

• Обов'язково після обіду треба відпочити на свіжому повітрі 2—2,5 години.

• Потім о 16.оо годині відновити заняття. Дуже важливо, щоб час щоденних занять при підготовці до ДПА, ЗНО не перевищував час шкільної та домашньої роботи на день і становив 7,5—8,0 годин на добу. Тобто, якщо ви працювали з 8. оо до 13. оо, то після обіду повинні працювати з 16. оо до 19. оо, потім — відпочинок.

• Відхід до сну о 22.00. Сон не менше 9 годин.

Інтелектуальна готовність

Щоб успішно здати іспит, тестування, перш за все, необхідно бути підготовленим до нього на інтелектуальному рівні. Ви повинні прийти на іспит з певним запасом знань, умінь і навичок, які отримували протягом навчального процесу. Підготовка передбачає велике розумове навантаження. Звичайно, методи підготовки індивідуальні, але все ж таки, можна дати рекомендації, які корисні всім.

Рекомендації

• Підготовку до кожного іспиту, тестування потрібно розпочати з рівномірного розподілення навчального матеріалу на всі дні, відведені на по­вторення цього матеріалу. Наприклад, якщо тре­ба вивчити 100 питань за чотири дні, то в перші два дні вивчається 70 % усього обсягу, третього дня — решта, а четвертого — повторюють вивчене. При цьому, складні теми варто чергувати з про­стішими — не обов'язково вчити всі питання поспіль.

• Потім потрібно проаналізувати програму іс­питу, зіставити її з підручником, з конспектами, дібрати потрібну літературу. Це дасть вам змогу правильно оцінити обсяг і складність підготов­ки, створить відповідний психологічний настрій. Необхідно розбити матеріал на розділи, теми. Підрахувати — скільки часу потрібно витратити на кожну тему.

Перш за все потрібно добре, ретельно по­вторити весь вивчений протягом року матеріал. Повторення може відбуватися у різних формах: читання конспектів, усний переказ, випису­вання головних положень, висновків, фактів. Особливу увагу при повторенні слід приді­ляти важкому, раніше не дуже зрозумілому матеріалу.

• Краще повторювати і вчити спочатку важчий матеріал, а потім —легший. Особливо це важливо для тих, у кого розумова активність та працездат­ність у процесі занять швидко послаблюється.

• Деякі учні запевняють, що шум, музика, роз­мови не заважають під час занять. Дійсно, можна звикнути до шуму й не помічати. Але негативний вплив цього шуму впливає на працездатність і втомлюваність настає значно швидше. Найбільш продуктивна розумова праця можлива тільки в умовах тиші.

• Бажано в час підготовки до екзаменів якомога менше дивитись кінофільми, грати в інтелектуальні ігри, читати художню літературу, оскільки ці заняття збільшують і без того велике розумове наванта­ження.

Підготовка до екзаменів вимагає ак­тивної роботи усіх пізнавальних процесів (це й увага, й логічне мислення), але найбільше навантаження — на пам'ять. Особливо, якщо до іс­питу готуються за один, два дні, а не протягом всього навчального року.

Для того, щоб результат запам'ятовування був кращим, потрібні:

1. Орієнтація пам'яті на майбутнє.

2. Правильна мотивація запам'ятовуван­ня. Для чого людина це запам'ятовує? Відома ситуація, коли учні, успішно склавши іспит, швидко забувають вивчений матеріал. Так як учень ставив для себе завдання — запам'ятати ненадовго. Повторювати треба не механічно, а вдумливо, зосередившись на змісті. Інформація після «завантаження» в мозок, якщо її не повторити, втрачається на 20—30 % упродовж перших ю годин. Щоб цього не сталося, слід прочитати текст, повторити його вдруге, через 20 хвилин — втретє, а через 8-ю годин — учетверте, і ще раз через добу. Тільки після цього можна бути впевненим у тому, що інформація міцно «оселилася» в голові.

3. Розуміння матеріалу, який запам'ятовуєш. Щоб те, що ви запам'ятали не змішалося, потрібно:

• вміти виділяти головне;

• вміти логічно мислити;

• вміти узагальнювати частини інформації.

4. Найкраще запам'ятовується інформація, викладена на початку і наприкінці тексту. Середина завжди швидко «вилітає» з голови.

Тому під час запам’ятовування та повторення слід приділити увагу середині тексту.

Особливість «упізнавання». Дивлячись на текст, відчуваєш, що колись це все бачив, читав, отож вирішуєш, що витрачати час на це питання не варто й можна переходити до наступного. Насправді ж це — несвідомий самообман. І якщо не вивчити уважно те, що здається таким знайомим, на іспиті не відповіси на таке «знайоме» питання.

5. Запам'ятати можна краще, якщо знати, що є «найближчим»: текст, рисунок, логічна схема, мовленнєве відтворення.

6. Слід пробувати знайти щось цікаве у найнуднішому матеріалі, адже цікаве запа­м'ятовується набагато легше.

В залежності від того, до якого предмета готуєшся, треба виділити й розуміти, які саме вміння тобі потрібні.

Переказ чи творче завдання з української мови та літератури:

1. Розвиток зв'язного мовлення.

2. Пам'ять.

3. Грамотність.

4. Читати, вміти переказувати.

5. План, конспект.

Геометрія, алгебра:

1. Знання теорем.

2. Логічне мислення.

3. Пам'ять.

Психологічна підготовка

Не менш важлива й психологічна підготовка до ДПА, ЗНО, оскільки здійснюється навантаження не тільки на розумову діяльність, а й на нервову систему. Нервова система у вашому віці перебуває у стані розвитку, відбуваються певні зрушення, зміни в психіці. Нервова система характеризується: підвищеною чутливістю, збудливістю, неврівноваженістю, роздратованістю. Особливо психоемоційне напруження проявляється напередодні ДПА, ЗНО.

Іспити — це час хвилювань, які переживають всі, навіть найспокійніші, гарно підготовлені й впевнені в своїх знаннях учні. І це природно. Дуже багато випадків, коли учні, які гарно підготовлені, мають запас знань, але отримують оцінку нижчу, ніж вони заслуговують (надмірно переживають, від хвилювання забувають, що знали раніше). І навпаки — учні, які отримують оцінку на бал вище, ніж оцінка рівня їх знань (впевнені в собі, зібрані, спокійні). Тому, головне в період підготовки, здачі ДПА, ЗНО — спокій.

Багато учнів відчувають страх перед іспитами, тестуванням.

Тому, хто особливо страждає від страху, нервовості, рекомендовано провести попередню репетицію за всіма правилами справжнього іспиту. Роль екзаменатора можуть виконувати однокласники, батьки чи будь-хто з дорослих. При цьому, як тому хто складає іспит, так і екзаменатору потрібно поводити себе так, як на справжніх іспитах.

Декілька таких репетицій допомагають знизити нервовість, розгубленість, з'являться впевненість і спокій.

Наступним головним чинником є впевненість. Ви готувались, вчили, знаєте матеріал — тому будьте впевнені в собі.

Існують вправи, спрямовані на загальне заспокоєння: аутотренінг:

Промовляйте ці фрази подумки:

1. «Я зовсім спокійний».

Згадайте почуття приємного спокою; думайте про спокій, відпочинок.

2. «Мене нічого не турбує».

Згадайте почуття спокою, коли після важкого дня ви приходите додому й лягаєте відпочивати.

3. «Все моє тіло відпочиває, мої м'язи розслаб­лені».

Відчувайте цю розслабленість, згадайте почуття приємного відпочинку.

Коли учень цілком спокійний, не нервує — він може зосередитися на тому завданні, яке стоїть перед ним.

Часто трапляється й така ситуація, коли учні не вдумуються у запитання, а розгублено й боязко слідкують і слухають, як запитують інших.

Якщо ви не можете «вимкнутись», краще не нервувати в очікуванні, а відповідати першим.

Це — повнота, чіткість, оформлення відповіді. Питання треба розкривати повно,послідовно вести свою розповідь. Спочатку сказати про головне, потім — додаткові деталі. Не "перескакувати" з одного на інше. Треба показати екзаменатору, що ти усвідомлюєш те, про що говориш, а не просто визубрив із підручника. Можна закріпити свою відповідь прикладами з життя, із власних спостережень, із книг. Це, зазвичай, цінується екзаменаторами. Щодо оформлення: відповідь повинна бути грамотною, впевненою; мова зв'язною, логічно послідовною.

Необхідно виділити час для відпочинку, для розрядки, для зняття нервової напруги. Якщо є така можливість, то відпочити й наступ­ного дня.

Таким чином, правильна організація всього періоду підготовки і здачі ДПА, ЗНО (дотри­мання режиму, умов розумової праці і відпочинку, повноцінне харчування, спокійна й доброзичлива атмосфера) значно знизить негативний вплив екзаменаційного періоду на організм, сприятиме успіху.

Кiлькiсть переглядiв: 417