27.01.2012р. – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Хвилиною мовчання розпочався, здавалось би, звичайний робочий урок у школі. Але навіть учні 5 кл. усвідомлюють наскільки важливим є, хоча б сьогодні, вшанувати пам’ять тих людей, які безвинно загинули під час трагедії Голокосту.
Тільки як пояснити дитині те жахливе явище ХХ ст., коли виникає планомірне, розсудливо холодне, обдумане рішення знищити цілий народ, вирвати його з людської духовної історії?!
На запланований виховний захід у 5 класі були запрошені члени шкільного історико-краєзнавчого клубу «Пам’ять», які познайомили дітей зі своєю дослідницькою роботою з теми «Відлуння Голокосту в нашому краї» та надали кваліфіковану допомогу у роз’ясненні багатьох питань щодо розкриття історичного підгрунтя трагедії ХХ ст.
Тема Голокосту у світовому літературному контексті була актуальна сьогодні і в 11 класі.
Діти ознайомилися з висвітленням цієї теми у творчості І. Еренбурга («Буря») А.Рибакова («Важкий пісок»), Є.Євтушенка («Бабин Яр»), Н. Закс, А. Вознесенського, Л. Титової, Є. Ольшанської, М.Бажана та ін. Зачитувалися листи-спогади, які перетворили звичайний урок на урок-спомин, урок-реквієм.
Зрозумілим стає те, що трагедія Голокосту – це трагедія не одного народу, це трагедія людства, бо коли існує на Землі ідея надлюдяності – завжди знайдеться хтось слабіший. Тільки через усвідомлення цього можна встати на шлях порятунку.
Це стверджує і творчість Альбера Камю, і Генріха Белля, і Олександра Твардовського, і Пауля Целана – письменників – гуманістів, представників різних народів.
6 млн. загиблих – ось трагічний підсумок панування «вищої» раси.
Не можна не згадати рядки з вірша німецького пастора М.Німеллера:
Спочатку прийшли за євреями, і я мовчав, тому що не був євреєм.
Потім вони прийшли за комуністами, і я мовчав, тому що не
був комуністом
Потім вони прийшли за профспілковими діячами, і я мовчав, тому
що не був у профспілках.
Потім прийшли за мною, і нікого не залишилося, щоб замовити
слово за мене…
Катастрофа Голокосту відбувалася за мовчазної пасивності народів Європи. Зараз ми розуміємо, що світ повинен боротися проти загальнолюдського Зла.
Багато страшних картин промайнуло перед нами сьогодні. Але ми повинні знати і пам’ятати свою історію, розповідати сьогоднішньому поколінню про трагічні сторінки історії людства, виховуючи в майбутніх поколіннях відчуття толерантності, поваги до людини, незалежно від її національності та кольору шкіри.

/Files/images/IMG_0902.jpg

/Files/images/IMG_0903.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.