/Files/images/gr1.jpgІсторія нашої школи

Наші випускники різних років

Якщо колись торкнеться серця біль,

Ви відшукайте в ньому той куточок,

В якому пронесли в калейдоскопі літ

Дитинства частку – сонячний шматочок

Пройдіться по таким знайомим знову,

До болі рідним класам, коридорам,

Не стримуйте ви щирих сліз при цьому –

Для вас завжди відкриті двері школи

Сьогодні нашій середній загальноосвітній школі № 2 – 60 років. Це багато чи мало? Для школи – це юний вік, бо вона – вічна. А з чого все починалось?

Історія людства сягає в глиб віків. Таке ж довге і розгалужене коріння має історія школи. Джерела не донесли нам точної дати відкриття освітнього закладу на території селища Рудник. Але достеменно відомо, що відразу після звільнення території нашої місцевості від німецьких загарбників, почала працювати семирічна школа.

Це був 1944 рік. Після війни наповнення класів було дуже велике (52 учні), адже навчалося багато дітей-«переростків».

В 1952 році було збудовано нове приміщення школи: це була двоповерхова будівля, з просторими класами, світлими коридорами. Близько 600 учнів першими сіли за парти у нових кабінетах.

В 1966 році було добудовано нову частину вже десятирічної школи, розрахованої на 880 місць.

Світла пам’ять ніколи не згасне про директорів, які керували найпершим навчальним закладом у м. Орджонікідзе. Це Кліценко Ніна Євдокимівна – на посаді директора з 1944-1951р.р.; Голуб Михайло Карпович – з 1951-1959р.р.; Кот Олександр Дмитрович – 1959-1966р.р.; Білововк Марія Василівна – 1966-1975р.р.

Плідно працювали на посаді директора: Сабарня Григорій Васильович – з 1975-1980р.р.; Бондаренко Григорій Олександрович – з1980-1984р.р.; Кальян Ольга Федорівна – з 1984-1989р.р.; Петровська Валентина Василівна – з 1989-1999р.р.; Череп Таїса Василівна – з 1999-2011р.р.

У 2011р. штурвал правління взяла у свої руки Мякотіна Лариса Станіславівна.

З великою пошаною згадуємо заступників: Гармаш Ю.Н., Глущенко В.Ф., Попович В.І., Затакову Т.П., Школову Л.Г., Собіщанську В.І., Фурманця Я.А., Мітяєву В.М.

Гордо промовляють вже дорослі випускники: «Я був її учнем!», згадуючи своїх вчителів:

Басанську Т.Ф. – вчителя початкових класів, нагороджену орденом «Знак пошани»;

Горбенко Н.К. – вчителя математики, Почесного громадянина міста, нагороджену орденом «За заслуги перед містом»;

Піхтіну З.А. – вчителя французької та німецької мови (вчитель вищої категорії);

Захарченко В.Ф. – вчителя російської мови та зарубіжної літератури («Відмінник освіти України»);

Бойко В.С. – вчителя російської мови та зарубіжної літератури («Відмінник освіти України»);

Могильну Л.Г. – вчителя початкових класів («Відмінник освіти України») та інших.

Захоплюючись своїми вчителями та поважаючи їх, багато випускників нашої школи обрали нелегку вчительську професію:

Сапа І.М. – вчитель російської мови та літератури;

Стешенко Н.М. – вчитель української мови та літератури;

Котко А.М. – вчитель початкових класів;

Нечипоренко В.М. – вчитель української мови та літератури;

Устимчук О.Ю. – вчитель математики;

Коробка В.С. – вчитель української мови та літератури;

Кравченко О.В. – вчитель української мови та літератури та інші.

Ми пишаємося гідними справами, які є підтвердженням цікавого та насиченого життя школі.

З 1960-1969р.р. учнями та батьками школи № 2 було зібрано 719 т. 905 кг. чорного металобрухту, 70 т. 103 кг. кольорового металобрухту, 34 т. 411 кг. макулатури. Метал було використано на будівництво нафтопроводу «Дружба».

З дня заснування у СЗШ № 2 існує клуб «Пам’ять», роботу якого очолила вчитель Захарченко В.Ф. Учні школи детально вивчили бойовий шлях 57-ї та 82-ї гвардійських стрілецьких дивізій, котрі визволяли нашу місцевість.

Зустріч з В.Чуйковим, маршалом, двічі Героєм Радянського Союзу, командувачем 62-ї армії, до складу якої входила 57-а гвардійська дивізія, стала поштовхом до створення в школі Зали Бойової слави – єдиної у місті. Відкриття відбулося у 1981р. Експозиція Зали у 2003 р. була оновлена.

В 1984р., завдяки пошуковій роботі клубу «Пам’ять», учням вдалося відвідати у Прибалтиці могилу нашого земляка Івана Малки і побувати у Волгограді на могилі В.І. Чуйкова.

Вивчення української спадщини учнями школи стимулювало до створення Етнографічного залу. Саме він є центром проведення заходів з народознавства.

У 2007 р. учнівська організація «Промінь» започаткувала фестиваль афганської пісні.

За роки існування школа виховала 6 500 учнів. Серед них багато відомих та шанованих людей: Лебединець З.М., Алтухова Н., Горбенко В.Г., Кравченко В.М., Сокур О.І., Куліш Л.О., Бадов О.В., Гродецький О.Й., Олійник Н.А., Піхтіна В.О., Мациборко С., Компанієць О.І., Переп’ятенко Л.С.

На цьому історія нашої рідної школи не закінчується. Наша школа продовжує працювати, досконало поєднуючи набуті за півстоліття традиції з новітніми ідеями та наробками. І згодом з’явиться ще не одна сторінка багаторічного літопису школи № 2, завдяки наполегливій праці педколективу, який має невичерпне бажання запалювати в серцях дітей вогник знань:

/Files/images/gr2.jpg

Хай ніколи не згасне полум’я знань

В рідних стінах другої школи.

Хай щорік із гнізда вилітають у путь

Люди впевнені, чесні й сміливі.

Хай добро, що вдихнули прості вчителі,

Завжди стане вам у пригоді.

Хай любов до людей,

Що навчали нас всіх,

Забуття не пізнає ніколи.

Кiлькiсть переглядiв: 2140